«Як не повертати мікрокредит чи списати частину заборгованості перед МФО»?

Назва даної статті не спроста сформульована у вигляді цитати. Такого роду питання найчастіше анонсуються клієнтами у ході консультації. Практична логіка диктує постулат – предмет позики підлягає поверненню, втім реалії сьогодення, а саме ненаситна здирницька практика численних мікрокредитних організацій, посилена тотальним безгрошів’ям більшості суспільства, породжує у свідомості ключове запитання:

«Чи є шляхи виходу з фінансової кабали після отримання мікрокредиту»?

У юридичній спільноті відсутня єдність поглядів щодо відповіді на це запитання. Певні адвокати пропонують використовувати такі методи як списання боргу чи реструктуризація кредиту, дехто, наводячи сумнівну статистику, констатує можливість безкарного неповернення незначних сум (при цьому діапазон, який вказується прихильниками такого підходу істотно різниться: від 1000 грн. до 10-15 тисяч грн.), інші ж закликають до агресивної моделі захисту – не чекати допоки мікрокредитна організація стягуватиме борг, а самому звертатись до суду з вимогами щодо денонсації договору чи щодо примусового проведення реструктуризації заборгованості.

Не вдаючись в надлишкову полеміку, лише відзначу, що будь-яка мікрокредитна організація (МФО) – це перш за все чийсь приватний бізнес, який базується на механізмі подвійного кредитування (МФО, під незначний відсоток отримує позику в банку та надає ці ж кошти у позику іншим, дрібнішим позичальникам, тобто рядовим громадянам, втім вже під значно вищий відсоток; різниця між відсотками за обома кредитами і становить чистий заробіток організації). Таким чином, МФО зацікавлена у тому, щоб мікрокредит було протерміновано, втім піддавати дану інвестицію ризику теж ніхто не збирається, оскільки це приватні кошти засновників, тому розраховувати на поблажливе ставлення до позичальника у частині списання боргу чи його частини (у ході реструктуризації) внаслідок перемовин з МФО розраховувати не доводиться.

Справді, в рідкісних випадках, МФО не звертаються в суд в межах строків позовної давності (3 роки з дня першого невиконання позичальником умов договору), втім це лише випадковість. В більшості випадків для уникнення загрози спливу строків давності, такий кредит виступатиме предметом договору факторингу і вже у нового «кредитора» буде поновлений строк для судового захисту його прав за договором кредиту (при цьому, зачасту, факторингові організації є дочірніми утвореннями самих МФО).

Таким чином, правомірний метод вирішення проблеми під назвою «мікрокредит», вочевидь не є співзвучним з тезисами на кшталт: «як не платити мікрокредит» чи «реструктуризація заборгованості», есенцією цього методу є ефективне відстоювання власних прав у частині визначення правомірного ліміту вимог МФО щодо боржника та утримання від безцільного систематичного вливання коштів у бездонний бюджет мікрокредитної організації.

Досить часто у ході консультації лунає питання: «Я ж декілька років постійно сплачував кошти, а заборгованість не зменшується, а навпаки зростає, чи може так бути»?. Річ в тім, що заборгованість за кредитом складається з тіла кредиту (суми, яка виступала предметом договору позики), відсотків за користування кредитом, неустойки (пеня, штраф). Усі платежі, які вносяться по мікрокредиту, перш за все зараховуються для покриття неустойки та відсотків, залишок, після їх повного покриття погашає тіло кредиту. Таким чином, кожен регулярний платіж лише погашає додаткові нарахування за кредитом, а боржник так і не бачить позитивної боргової динаміки.

Таким чином, консультація адвокат по питання взаємодії з МФО не лише допоможе вам вирішити цю проблему, але й істотно заощадить вам витрати, які ви можете понести у ході погашення зобов’язань перед цими організаціями.

Слід врахувати, що, незалежно від умов договору, укладеного з МФО, максимальний розмір реальних витрат боржника для погашення кредиту визначено законодавчо. Так, Законом України «Про споживче кредитування» встановлено, що максимальний розмір неустойки за договором споживчого кредитування не може перевищувати половини розміру тіла кредиту. Водночас практика Верховного Суду вказує, що максимальний розмір відсотків за користування споживчим кредитом не може перевищувати розмір самого тіла кредиту. Таким чином, особа, яка отримала мікропозику у розмірі 1000 гривень може бути зобов’язана повернути максимум 2500 гривень. Хоча вказана межа і не є вкрай-низькою, все ж, розміри заборгованостей, які нараховуються МФО є значно вищими (в деяких випадках відсоткова ставка за користування кредитом може становити до 40% від тіла кредиту ЩОДЕННО).

Таким чином, якісна юридична допомога у вирішенні проблем щодо погашення мікропозик є вкрай необхідною. Охоче допоможу вам позбутись проблем з МФО та вирішити безкінечні боргові зобов’язання.