Шахрайство на тлі коронавірусу

Новітня пандемічна загроза COVID-19 (в соціальному обігу – коронавірус) стала причиною ряду негативних наслідків, серед яких, безумовно, очільну позицію займають смерті тисяч людей по всьому світу. Все ж, дана пандемія стала каталізатором і ряду інших деструктивних соціальних процесів, а саме:

  • Зниження рівня фінансово-економічної стабільності держав;
  • Різка девальвація національних валют;
  • Падіння статистичного рівня соціального забезпечення громадян;
  • Активізація кримінальних та субкримінальних елементів.

Не є таємницею той факт, що зростання соціального попиту на придбання засобів особистого медичного захисту (медичні маски, антисептики, експрес-індикатори для виявлення антитіл COVID-19, супутні фармацевтичні товари), викликав істотне зростання вартості таких засобів, породжуючи безпрецедентну активізацію інвесторів у напрямку формування замовлень на дані товари в оптових масштабах. Водночас, відчуття близького надприбутку, слугувало фактором зниження уважності та обережності підприємців, створюючи ідеальні умови для реалізації щодо них злочинних умислів у формі шахрайства.

Непоодинокими є випадки звернення клієнтів з проблемами однотипного характеру: обравши вкрай вигідну пропозицію щодо продажу описаних вище товарів в Інтеренет-ресурсі, без належної перевірки контрагентів та без жодних документів, які б підтверджували зобов’язання сторін, відбувались перекази (у тому числі і міжнародні) коштів на рахунки потенційних продавців, які в подальшому не виконували в’язких на себе зобов’язань щодо відправки товару чи навіть повернення одержаних коштів.

Для того, щоб не стати жертвою шахрайства, пов’язаного з обігом товарів медичного призначення на фоні пандемії COVID-19, необхідно дотримуватись ряду простих та водночас ефективних правил:

1) Утримання від поспішного одностороннього розрахунку. Вимога щодо переказу коштів авансовим методом є істотним фактором, який може вказувати на протиправні наміри продавця товару, тому обрання даної форми розрахунку є вкрай небажаним;

2) Базовий аналіз контрагента. Перевірка контрагента загальнодоступними засобами (через ЄДРПОУ, систему YouControl, аналіз історії активності на торговому лендінгу сайту). Низький розмір статутного капіталу, реєстрація організації на іноземного громадянина, який, вочевидь не є резидентом країни реєстрації організації, яка виступає продавцем, невелика тривалість діяльності суб’єкта господарювання, – всі ці фактори вказують, щонайменше на складнощі щодо проведення реституції в межах фактичних правовідносин, а також можуть свідчити про удавану підприємницьку діяльність, яка має на меті лише протиправне збагачення окремих осіб;

3) Детальна документальна фіксація правовідносин.

Усні домовленості чи обіцянки становлять собою не більш як «джентльменську угоду», та, нажаль, реалізовуються лише у тій мірі, яка забезпечена добропорядністю учасників цієї домовленості. Відсутність договору, чи, принаймні, розписки з визначеними обов’язками та правами сторін, породжує ускладнення у подальшому з’ясуванні фактичного стану правовідносин, що загрожує часовими, фінансовими та психічними обтяженнями для сторони, яка здійснила свою частину зобов’язання. Таким чином, наявність договору істотним чином спрощує увесь процес врегулювання потенційного конфлікту, та, водночас, слугує фактором превенції від очевидних зловживань однією із сторін;

4) Врахування змін у митному оформленні окремих товарних позицій за УКТ ЗЕД.

Запровадження карантину та, в подальшому, прийняття рішення про введення режиму надзвичайної ситуації в Україні через поширення пандемічних проявів, обумовило заборону здійснення експортних операцій щодо окремих груп товарів медичного призначення (медичні маски та халати, засоби та приладдя для штучної вентиляції легень, антисептичні засоби тощо). Не будучи обізнаними щодо введення такої заборони чи розраховуючи на можливість оминути такі обмеження у митних процедурах, окремі іноземні замовники все ж вступали у фактичні договірні відносини з резидентами України щодо експорту вказаних вище товарних позицій. Безумовно для продавця-резидента така ситуація є досить сприятливою, оскільки, зсилаючись на режим надзвичайної ситуації та відповідні обмеження експорту як на форс-мажорні обставини, можна виправдати власне ухилення від виконання домовленості. Втім, покупець потрапляє у ризиковану ситуацію, при якій ризикує втратити витрачені кошти та залишитись ошуканим.

У разі, якщо Ви стали жертвою шахрайства, у тому числі внаслідок описаних обставин, звертайтесь за правовою допомогою, оскільки навіть щоденні обіцянки Вашого «псевдо-контрагента» про повернення коштів, як свідчить практика, нічим фактично не завершуються.