Керування у стані сп’яніння: проблемні питання

Значний ажіотаж як в юридичній спільноті, так і в соціумі загалом, викликала звістка про плани Парламенту України криміналізувати відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння чи під впливом спеціальних медичних препаратів. До 01.07.2020 року, юридична відповідальність за дане правопорушення була передбачена статтею 130 КУпАП, тобто вказані діяння становили адміністративне правопорушення, що формувало загалом легковажне ставлення як водіїв,так і співробітників поліції до процесуального оформлення та потенційних наслідків юридичного характеру, які наступатимуть в межах провадження.

Для правильного розуміння механізму юридичної відповідальності за ст. 130 КУпАП необхідно з’ясувати ключові моменти, які стосуються даного типу правопорушення:

1) Оформлення протоколу та інших документів по справі здійснюється працівниками Національної поліції України;

2) Розгляд справи здійснюється місцевим судом з дотриманням територіальної підсудності (про це нижче);

3) Основною підставою для закриття даного типу проваджень у суді виступає допущення порушень у процедурі оформлення матеріалів адміністративного правопорушення та недотримання необхідної послідовності заходів поліцейського реагування.

Відповідно до чинного законодавства, виявленню факту керування у стані сп’яніння має передувати безпосередній контакт поліцейського та водія транспортного засобу. Таким чином, перевірка законності усіх подальших дій поліцейських перебуває у прямій залежності від правомірності зупинки ними транспортного засобу. Якщо водієм дотримувались усі вимоги ПДР (у разі якщо не доведено протилежного), вимога щодо зупинки як така, що внесена безпідставно вже формує сумнівність законності подальшої процедури в очах суду.

Вимога щодо проходження обстеження на предмет перебування у стані сп’яніння може вноситись лише у разі виявлення поліцейським характерних ознак:

А) Запах алкоголю з порожнини рота;

Б) Почервоніння очей чи шкірного покриву обличчя;

В) Неадекватна поведінка;

Г) Нестійка хода тощо.

 

Зверніть увагу!!! Водій не зобов’язаний виходити з транспортного засобу навіть у разі зупинки поліцейським, тому частина цих підстав вже можна вважати «мертвонародженими», або ж принаймні неефективними.

 

Подальший алгоритм дій поліцейського у разі наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані сп’яніння:

1) Залучити двох свідків, які б не були зацікавлені у результатах справи (тобто не з числа екіпажу);

2) Здійснити озвучення положень ст. 268 КУпАП та положень Конституції України, які визначають права особи;

3) Запропонувати пройти обстеження за допомогою портативного газоаналізатора на місці зупинки;

4) У разі відмови від проходження обстеження на місці зупинки чи незгоди водія з результатами, виписати скерування на проходження обстеження в медичному закладі;

5) Скласти протокол про адміністративне правопорушення та долучити усі докази по справі (акт огляду, квитанцію газоаналізатора, пояснення свідків, відеозапис з нагрудних камер поліцейських).

У разі порушення послідовності чи невиконання хоча б одного з пунктів вказаного алгоритму, можливість завершення провадження з накладенням стягнення перебуватиме під значним сумнівом.

З огляду на наявний досвід представництва клієнтів у аналогічних справах, можу стверджувати, що більшість факторів, які в подальшому слугують підставою для погіршення правового становища клієнта у суді, пов’язані з непродуманими діями самого підзахисного підчас взаємодії з поліцейськими, тому якісна правова допомога повинна надаватись ще на етапі спілкування з працівниками поліції.

Стратегічні варіанти захисту клієнта від адміністративного стягнення за статтею 130 КУпАП:

1) Виявлення недоліків матеріалів справи та закриття провадження у справі в суді;

2) Внесення клопотання про застосування заходів громадського впливу без стягнення (поручительство громадської організації чи трудового колективу);

3) Закриття справи через пропуск граничних строків накладення стягнення (три місяці з дати складення протоколу);

4) Корекція дій клієнта на стадії складення протоколу в цілях подальшого закриття провадження.

Кожна справа є унікальною за своїми обставинами, тому своєчасне звернення до адвоката підвищує Ваші шанси на захист власних інтересів у провадженні.